Розмір мінімальної заробітної плати: позиція профспілок

Розмір мінімальної заробітної плати: позиція профспілок

В основу державної соціальної політики покладено ідею соціальних мінімумів: прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, академічна стипендія. При цьому профспілки наголошують, що розміри цих мінімумів не відповідають суспільним потребам сьогодення і є значно заниженими.



Спільний представницький орган об’єднань профспілок на національному рівні постійно працює над питанням визначення розміру мінімальної заробітної плати. До складу робочої комісії повноважних представників профспілкової Сторони затверджено заступника Голови Профспілки працівників освіти і науки України С. Романюка.

У квітні минулого року визначено позицію профспілок щодо підходів визначення розміру мінімальної заробітної плати у 2014 році виходячи з реалій сьогодення, а не застарілих методик розрахунків.

Так, комісія від профспілок пропонує визначати розмір мінімальної зарплати на три роки у 4 кроки, виходячи з того, що розмір її:

– має відповідати розміру фактичного прожиткового мінімуму, розрахованого Мінсоцполітики (у 2014 році це – 1429 гривень);

– має відповідати фактичному прожитковому мінімуму, у складі якого вартість продуктів харчування повинна бути 40-45%;

– повинен включати сімейну складову, яка полягає у забезпеченні достатнього життєвого рівня сім’ї працівника (приблизний коефіцієнт – 1,25);

– повинен включати інвестиційну складову, яка полягає у забезпеченні накопичень з подальшим інвестуванням у житло, платні медичні та освітні послуги тощо.

Також робоча група вказує, що етапність таких кроків повинна визначатися динамікою прогнозованих макропоказників, зокрема, ростом або падінням ВВП.
Але розмір мінімальної зарплати не повинен виходити за межі 40-45% від середньої заробітної плати для забезпечення мотивації до кваліфікованої праці.

Таким чином профспілки наголошують, що базові соціальні стандарти, особливо прожитковий мінімум, який сьогодні перестав виконувати покладену на нього функцію щодо визначення достатнього рівня життя громадян, потребують значного оновлення з урахуванням потреб соціально-економічного розвитку.